Понеділок, 01.06.2020, 10:41
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Меню сайту
Документи
Вхід на сайт
Пошук
Архів записів
Календар
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Свята та події
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода
Друзі сайту
  • ВІЛЬЧАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Історія селища Вільча Поліського району Київської області продовження ст.2

    Із селища було вивезено і вигнано у неволю  116 вільчан, частина з яких так і не повернулася на батьківщину.

    Під час Великої Вітчизняної війни  фашистами було підірвано вокзал, розібрано колію, спалено  будинки.

             Та після звільнення території  селища від німецько-фашистських загарбників ( 6 листопада 1943  р.) залізницю швидко відремонтували, було відновлено роботу і місцевих підприємств.

                                                     

    Відбудована залізнична  станція, 1960 р

    В свій час начальниками станції Вільча були: Баглай (???) Максюта (???) Горенчук Василь Володимирович, Гарастюк Юрій Корнійович, Прокопчук Микола Тарасович, Комарчук Василь Андрійович

             В післявоєнні роки почали  розбудовуватися агрегатний і деревообробний заводи,   відкрито  відділення "Сільгосптехніки", побудовано   побутовий комбінат,  споживче товариство з розгалуженою мережею торгівельних підприємств.

             З 1944 по 1950 роки на території селища була створена  організація ВЛПХ-2 Київського військового округу, де щороку працювало до 100 команд, які займалися заготівлею дров та ділової деревини.

             У 1958 р. (15.05.1958 р.)  Указом Президії Верховної Ради УРСР  станція Вільча з прилеглими до неї селами Олексіївка і Становище  були об"єднані в єдине  селище міського типу  Вільча і на її території

    утворено  Вільчанську селищну  раду.

                                                                  

    Так  виглядав центр селища в 1960 році

     

     

    Першим головою Вільчанської селищної ради став

    Смолянський Роман Ілларіонович (1958-1971 рр.) 

                                                        

    Святкування дня міжнародної солідарності 1 Травня, 1962 р.

    В подальшому  головами селищної ради були:

    Ліскевич Рима Іванівна (1972- 1976 рр.);

    Скуратовський Василь Іванович (1976-1979 рр.);

    Лещенко Микола Іванович (1979 – 1980 рр.);

    Герасимук Олексій Митрофанович (1980 – 1984 рр);

    Степанчук Володимир Іванович (1984-1985 рр.);

    Рибак Анатолій Борисович (1985 – 1987 рр);

    Рижевський Петро Миколайович (1987 – 1990 рр);

    Зайчук Іван Якович ( 1990 – 1993 рр.)

     

    З розвитком промисловості та об"єднанням навколишніх сіл і хуторів в одне селище  земля, придатна для використання, в різний час передавалася  колгоспу імені Ілліча, радгоспам "Хабне" та "Володимирівський".

             Обозний завод селища, а в подальшому Поліський деревообробний завод і  завод "Вільча", був одним із найбільших підприємств селища, де працювало понад 200 чоловік.

                                                          

    В кузовному цеху деревообробного заводу, 1965 р.

    Продукція заводу була добре відома в багатьох куточках країни. Спочатку  це були вози та колеса для гужового транспорту, а згодом - кузови  для вантажних автомобілів, паркет, кухонні меблі,  продукція широкого вжитку,  облицювальна плитка. паркові лавки, пиломатеріали.

             Директорами деревообробного заводу у свій час працювали: Плоткін (1947 р), Кондратюк Іван Йосипович, Борбат Григорій Тимофійович, Колісніченко Михайло Григорович, Ахназаров Борис Олександрович, Лазаренко Микола Іванович, Володарський Михайло Юхимович, Вельма Микола Іванович та Лірський Микола Іванович

             У 70-х роках у селищі були побудовані асфальто-бетонний завод, міжрайонна торгівельна база, а також бази Поліського держлісгоспу, райсільгоспхімії та  райсільгосптехніки.  На території  селища розміщувалась база Наровлянської сільгоспхімії Гомельської області республіки Білорусь.

                У цей же період значно зріс пасажиро – та грузопотік через станцію Вільча: чотири рази  на добу проходили пасажирські потяги Москва-Хмельницький та Москва – Житомир і 4 рази – дизель-потяг Коростень-Янів.

             Поява нових підприємств та збільшення робочих місць у селищі приваблювала  своєю перспективою жителів навколишніх сіл. Селище почало розбудовуватися, з”явилися  нові вулиці ( Гагаріна, Ватутіна, Комсомольська, провулок Леніна ), житлові масиви з багатоквартирними будинками на вулицях Шевченка та Лісна, нові об”єкти соціально-

    культурного призначення.  Зростав  добробут населення.

                                                    

    Новий житловий масив працівників лісгоспзагу, 1980 р.  

    Витоки Вільчанської загальноосвітньої школи  сягають далеких 30-х років ХХ ст. Саме тоді в 1926 році з"явився план-проект, а в 1930 році в с. Олексіївка Народицького  району   на Житомирщині було  побудовано семирічну  школу.  Вже в 1936 році в школі навчалося 190 учнів.

             Того  ж 1936 року школа  відзначила перший випуск семикласників.

             У післявоєнні роки із розбудовою селища почала швидко розвиватися освіта. Згодом в 1950 р. в  селищі відкрилася і Вільчанська залізнична школа. № 49 а в подальшому Вільчанська початкова школа.

             Із 1960 року Вільчанська  школа  стала середньою.

             Директорами школи у свій час працювали:

     

    Олексіївська початкова школа

    Директори:

             Магдич Юхим Тимофійович                   з 1928 р. вч.математики     і фізики

             Виговський Іван Федорович

             Кулик  Василь Гнатович

    Олексіївська  семирічна та Вільчанська восьмирічна школа

    Директори:

             Микитенко Ольга Федорівна                    з 1930  

             Коблюк Василь Андрійович                        

             Фесенко Тимофій Федорович                  вч. географії  

              Пономаренко Іван Федорович                      

             Нечипоренко Федір Іванович                         

             Цвілій Антон Федорович                              вч.біології   

         Пасюрківський Іван Вікентійович                 з 1953  вч.рос.мови і літ.

                        

    Вільчанська середня школа

    ( Поліський район  Київська область)

    Директори:

    Горобець Юхим Федорович                    з  1960 вч.історії

    Павленко Василь Васильович                            з 1966 вч.англ.мови

    Деркач Георгій Юрійович                            з 1968 вч.хімії

    Садовський Володимир Володимирович         з  1975 вч.історії

    Кузьменко Микола Андрійович                  з 1976 вч.математики

    Красуцький Анатолій Вікторович              з 1988 вчитель ЗТД

     Шутько Валентина Валентинівна             з 1991 р. вчитель  математики

    Левковець Віктор Васильович                 з 1992р. вчитель історії

            

             Саме завдяки  самовідданій  праці  педагогічного колективу  різних  років, тісній  співпраці  із  батьками ,  із  школи  вийшли  багато  учнів, якими по  праву  гордяться  наші  жителі.

    продовження ст.3