В подальшому  головами селищної ради були:

Ліскевич Рима Іванівна (1972- 1976 рр.);

Скуратовський Василь Іванович (1976-1979 рр.);

Лещенко Микола Іванович (1979 – 1980 рр.);

Герасимук Олексій Митрофанович (1980 – 1984 рр);

Степанчук Володимир Іванович (1984-1985 рр.);

Рибак Анатолій Борисович (1985 – 1987 рр);

Рижевський Петро Миколайович (1987 – 1990 рр);

Зайчук Іван Якович ( 1990 – 1993 рр.)

 

З розвитком промисловості та об"єднанням навколишніх сіл і хуторів в одне селище  земля, придатна для використання, в різний час передавалася  колгоспу імені Ілліча, радгоспам "Хабне" та "Володимирівський".

         Обозний завод селища, а в подальшому Поліський деревообробний завод і  завод "Вільча", був одним із найбільших підприємств селища, де працювало понад 200 чоловік.

                                                      

В кузовному цеху деревообробного заводу, 1965 р.

Продукція заводу була добре відома в багатьох куточках країни. Спочатку  це були вози та колеса для гужового транспорту, а згодом - кузови  для вантажних автомобілів, паркет, кухонні меблі,  продукція широкого вжитку,  облицювальна плитка. паркові лавки, пиломатеріали.

         Директорами деревообробного заводу у свій час працювали: Плоткін (1947 р), Кондратюк Іван Йосипович, Борбат Григорій Тимофійович, Колісніченко Михайло Григорович, Ахназаров Борис Олександрович, Лазаренко Микола Іванович, Володарський Михайло Юхимович, Вельма Микола Іванович та Лірський Микола Іванович

         У 70-х роках у селищі були побудовані асфальто-бетонний завод, міжрайонна торгівельна база, а також бази Поліського держлісгоспу, райсільгоспхімії та  райсільгосптехніки.  На території  селища розміщувалась база Наровлянської сільгоспхімії Гомельської області республіки Білорусь.

            У цей же період значно зріс пасажиро – та грузопотік через станцію Вільча: чотири рази  на добу проходили пасажирські потяги Москва-Хмельницький та Москва – Житомир і 4 рази – дизель-потяг Коростень-Янів.

         Поява нових підприємств та збільшення робочих місць у селищі приваблювала  своєю перспективою жителів навколишніх сіл. Селище почало розбудовуватися, з”явилися  нові вулиці ( Гагаріна, Ватутіна, Комсомольська, провулок Леніна ), житлові масиви з багатоквартирними будинками на вулицях Шевченка та Лісна, нові об”єкти соціально-

культурного призначення.  Зростав  добробут населення.

                                                

Новий житловий масив працівників лісгоспзагу, 1980 р.  

Витоки Вільчанської загальноосвітньої школи  сягають далеких 30-х років ХХ ст. Саме тоді в 1926 році з"явився план-проект, а в 1930 році в с. Олексіївка Народицького  району   на Житомирщині було  побудовано семирічну  школу.  Вже в 1936 році в школі навчалося 190 учнів.

         Того  ж 1936 року школа  відзначила перший випуск семикласників.

         У післявоєнні роки із розбудовою селища почала швидко розвиватися освіта. Згодом в 1950 р. в  селищі відкрилася і Вільчанська залізнична школа. № 49 а в подальшому Вільчанська початкова школа.

         Із 1960 року Вільчанська  школа  стала середньою.

         Директорами школи у свій час працювали:

 

Олексіївська початкова школа

Директори:

         Магдич Юхим Тимофійович                   з 1928 р. вч.математики     і фізики

         Виговський Іван Федорович

         Кулик  Василь Гнатович

Олексіївська  семирічна та Вільчанська восьмирічна школа

Директори:

         Микитенко Ольга Федорівна                    з 1930  

         Коблюк Василь Андрійович                        

         Фесенко Тимофій Федорович                  вч. географії  

          Пономаренко Іван Федорович                      

         Нечипоренко Федір Іванович                         

         Цвілій Антон Федорович                              вч.біології   

     Пасюрківський Іван Вікентійович                 з 1953  вч.рос.мови і літ.

                    

Вільчанська середня школа

( Поліський район  Київська область)

Директори:

Горобець Юхим Федорович                    з  1960 вч.історії

Павленко Василь Васильович                            з 1966 вч.англ.мови

Деркач Георгій Юрійович                            з 1968 вч.хімії

Садовський Володимир Володимирович         з  1975 вч.історії

Кузьменко Микола Андрійович                  з 1976 вч.математики

Красуцький Анатолій Вікторович              з 1988 вчитель ЗТД

 Шутько Валентина Валентинівна             з 1991 р. вчитель  математики

Левковець Віктор Васильович                 з 1992р. вчитель історії

        

         Саме завдяки  самовідданій  праці  педагогічного колективу  різних  років, тісній  співпраці  із  батьками ,  із  школи  вийшли  багато  учнів, якими по  праву  гордяться  наші  жителі.

продовження ст.3